У молодіжному центрі «КВАДРАТ» відбувся круглий стіл «Останні бої регулярної Армії УНР на Поділлі» в рамках відзначення 100-річчя Української революції 1917 – 1921 років.
Минулого тижня в селі Писарівка Ямпільського району було встановлено пам`ятну дошку на вшанування українських вояків. Тут століття тому передові відділи Армії УНР під командуванням генерала Михайла Омеляновича-Павленка зустрілись з розвідувальними підрозділами 2-ї Стрілецької дивізії полковника Олександра Удовиченка (що наступали з заходу разом з польськими союзниками і вже спільно звільняли Україну від московсько-більшовицьких загарбників).
Відкриваючи зустріч в «Квадраті» начальник Центрального міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам`яті Богдан Галайко висловив упевненість, що завдяки небайдужості учасників ініціативної команди, яка нині активно представлена на Вінниччині істориками, дослідниками, профільними викладачами, науковцями достойно і на високому рівні проведено роботу в регіоні із вшанування традицій боротьби за незалежність і соборність України та військової звитяги захисників рідної землі.
Враховуючи карантинні заходи, круглий стіл відбувся в «обмеженому» режимі за участі невеликого кола осіб, а інші його учасники мали змогу долучитися до дискусії засобами інтернет–комунікації в режимі «он-лайн». Таким чином одним із провідних «столичних» доповідачів у цьому спілкуванні став заступник начальника Управління інституційного забезпечення політики національної пам`яті, начальник відділу обліку та збереження місць пам`яті України УІНП Павло Подобєд. Він у своїй доповіді проаналізував моральний та матеріальний стан українського війська під час осінніх боїв Армії УНР в 1920 році та розповів про сучасний етап збереження в країні історичних пам`яток.
Також учасники дискусії заслухали й обговорили доповіді на теми:
«Бій під Котюжанами у листопаді 1920 року» кандидата історичних наук, доцента ВДПУ імені Михайла Коцюбинського Анатолія Тучинського,
«Жіночий контекст визвольних змагань (на прикладі Вінниччини)» заступниці директора Центру історії Вінниці Олесі Коваль,
«Антибільшовицький повстанський рух на Літинщині у 1919-1921 роках» історика-краєзнавця з села Уланів Літинського району Олескандра Масного,
«Військовий цвинтар на Стрілецькій, як місце пам`яті Української революції» кандидата історичних наук, заступника директора Центру історії Вінниці Сергія Гули.