На Вінниччині приділяється велика увага умовам утримання клієнтів інтернатів. На покращення умов їх життя виділяються значні бюджетні кошти, до них прикута увага громадськості та влади. Разом з тим, попри значні зрушення в цій галузі завжди будуть об’єктивні проблеми. А значить, потрібно безперервно працювати над їх усуненням, чи хоча б пом’якшенням. Що й робить директор департаменту соціальної та молодіжної політики Вінницької облдержадміністрації Наталя Заболотна – і сама постійно цим переймається, і підлеглим не дає «спати».

Під час робочої поїздки до Тульчину вже на зворотному шляху до Вінниці директор без попередження вирішила відвідати «Обласний центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю внаслідок інтелектуальних порушень» що розташований в Крищинцях.

Мешканці реабілітаційної установи тут проживають у просторих кімнатах. Займаються спортом в спортзалі під керівництвом небайдужого і вкрай енергійного тренера. Навчаються по індивідуальним програмам, адже в кожного свій інтелектуальний рівень: хтось досить гарно читає  й рахує, а хтось ні – тут раді будь-яким успіхам кожного. Працюють в майстернях, теж під наглядом педагогів; наприклад, деякі дівчата стали цілком пристойними швачками. Допомагають персоналу в прибиранні двору. Мають свої шафи, речі, гроші (отримують пенсії), смартфони. Харчуються в столовій відповідно до стандартів.

Галина Дудник розповіла, що могла б відпускати своїх вихованців в село на заробітки, що сприяло б їх соціалізації і давало б їм додаткові гроші. Але є проблеми з дефіцитом добросовісних «роботодавців».

Так само директор Центру немає нічого проти того, щоб її підопічні жили поруч в селі. Звісно, якщо вони здатні до бодай часткового самообслуговування і їм хтось допоможе придбати пристойну хату. Можна було б створити щось на зразок денного відділення – клієнт приходив би в Центр на навчання чи в їдальню, але жив б у власному помешканні. Але поки що це лише плани.

 У підсумку після короткої, але детальної інспекції Наталя Заболотна підкреслила користь і важливість таких «ліберальних» закладів, як у Крищинцях:

«У цих молодих людей легка й помірна розумова відсталість. За кордоном це абсолютно соціалізовані люди; вони можуть працювати, виконувати роботу. А в нас вони традиційно, як потрапили з дитинства в інтернати, так вже не можуть з них вирватися протягом цілого життя. Тут же частині з них допомагають вирватися в звичайний світ. Одна дівчина, яка до цього була в нашому психоневрологічному відділенні в Брацлаві, тут за тиждень навчилася читати! Да, а чому ні? Тут спокійно, ніхто не кричить. А зараз вона вже освоює робочу спеціальність в центрі «Поділля» у Вінниці!»

P.S.: Варто також зазначити користь функціонування Центру для півтори тисячі мешканців Крищинець. Адже на селі, як відомо, стабільна офіційна робота трапляється не часто.

Володимир Данильчук

#Департамент #Соціальна #Вінниця