Директор департаменту соціальної та молодіжної політики Вінницької облдержадміністрації та Народний депутат Ірина Борзова відвідали обласний комунальний заклад «Жмеринський центр соціально-психологічної реабілітації дітей».
Керівник Центру Павло Репінський розповів, що тут знаходять притулок діти від 3 до 18 років – сироти, позбавлені батьківського піклування, схильні до бродяжництва та ті, чиї батьки зловживають алкоголем чи наркотиками або ведуть аморальний спосіб життя.
На разі тут мешкають 25 вихованців. Як максимум Центр може розмістити 30 дітей. За 9 місяців перебування служба у справах дітей має влаштувати дітей, що потрапили до Центру.
Дві третини дітей повертаються до біологічних батьків, які під супроводом соціальних працівників стали більш відповідальними. Одиниці з цих дітей потім знову повертаються до Центру. Однак ризик виправданий – що може бути кращим за рідну сім’ю?
Ще третина дітей усиновлюється або передається на виховання опікунам та в прийомні родини. Наприклад, в 2018-му в Центрі всиновили шістьох дітей. За весь час роботи Центру лише одне усиновлення зробили іноземці – громадянка Литви всиновила рідну онуку. В інтернати Центр не віддає дітей вже понад 5 років.
Звісно, не завжди все виходить вдало. Наприклад, з 12-річною Катериною усиновителі впоратися не змогли та повернули дівчину до Центру, де вона мешкає вже більше року. Але незабаром Катя поїде в Шаргород в прийомну сім’ю, де з першого вересня піде до школи.
Павло Репінський розповів Наталі Заболотній та Ірині Борзовій, що подовжувати терміни перебування дітей доводиться, в першу чергу, через повільний розгляд судами питань по встановленню статусу дітей з неблагополучних родин (фактично мова їде про позбавлення батьківства). В подібних випадках обласна Служба у справах дітей подовжує терміни перебування дітей в Центрі.
До речі, Центр непогано облаштований. В ігровій кімнаті гості поспілкувалися з трьома дівчатами. Одна з них – Анастасія – живе тут вже півтора роки. А Ганна кілька разів тікала з дому у Вінниці; але з Центру, до речі, не тікала жодного. Зараз подруги готуються до навчання з першого вересня в одному з вінницьких навчальних закладів на кухарів; відповідно вони залишать Центр й мешкатимуть в гуртожитку.
Як складеться їхня доля? В будь-якому випадку дівчата залишаються під патронатом соціальних служб Вінниччини.
Володимир Данильчук