У Департаменті соціальної та молодіжної політики Вінницької облдержадміністрації роз’яснили, які базові соціальні послуги мають отримувати мешканці територіальних громад, створених згідно із законом та перспективним планом формування територій громад і визнаних КМУ спроможними в порядку, встановленому законом.

Базові соціальні послуги — соціальні послуги, надання яких отримувачам соціальних послуг відповідно до Закону України «Про соціальні послуги» забезпечується Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями, виконавчими органами міських рад міст обласного значення, а також виконавчими органами сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад, створених згідно із законом та перспективним планом формування територій громад і визнаних КМУ спроможними в порядку, встановленому законом.

Законом України «Про соціальні послуги» визначено 17 типів таких послуг, а також порядок їх надання.

Базові соціальні послуги:

1) догляд вдома, денний догляд;

2) підтримане проживання;

3) соціальна адаптація;

4) соціальна інтеграція та реінтеграція;

5) надання притулку;

6) екстрене (кризове) втручання;

7) консультування;

8) соціальний супровід;

9) представництво інтересів;

10) посередництво (медіація);

11) соціальна профілактика;

12) натуральна допомога;

13) фізичний супровід осіб з інвалідністю, які мають порушення опорно-рухового апарату та пересуваються на кріслах колісних, порушення зору;

14) переклад жестовою мовою;

15) догляд та виховання дітей в умовах, наближених до сімейних;

16) супровід під час інклюзивного навчання;

17) інформування.

В кожній громаді, при наявності потреби, мають бути розвинуті такі послуги, які умовно можна поділити на такі групи:

  • превентивні/профілактичні: консультування, інформування, соціальна профілактика;
  • для осіб/сімей, що потрапили у складні життєві обставини: соціальний супровід, соціальна адаптація, соціальна інтеграція та реінтеграція, натуральна допомога, представництво інтересів, посередництво (медіація);
  • для осіб з інвалідністю та похилого віку:підтримане проживання, догляд вдома, фізичний супровід осіб з інвалідністю, які мають порушення опорно-рухового апарату та пересуваються на кріслах колісних, порушення зору, переклад жестовою мовою;
  • для дітей з інвалідністю:супровід під час інклюзивного навчання, денний догляд;
  • кризові послуги:екстрене (кризове) втручання; надання притулку;

для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування: догляд та виховання дітей в умовах, наближених до сімейних.

Всі ці послуги мають надаватися у громаді, максимально наближено до проживання людини, що їх потребує.

Відповідальність за наявність та якість цих послуг покладена на місцеві органи влади.

Згідно з пунктом 4 частини четвертої статті 10 Закону України «Про соціальні послуги» до повноважень виконавчих органів міських рад міст обласного значення, рад об’єднаних територіальних громад належить забезпечення за результатами оцінювання потреб особи/сім’ї надання базових соціальних послуг особам/сім’ям відповідно до їхніх потреб, вжиття заходів з надання інших соціальних послуг таким особам/сім’ям шляхом створення мережі надавачів соціальних послуг державного/комунального сектору та/або залучення надавачів соціальних послуг недержавного сектору (шляхом соціального замовлення, державно-приватного партнерства, конкурсу соціальних проєктів, соціальних програм тощо), та/або на умовах договору з  уповноваженими органами.

Людмила Кушнір,

Начальник відділу надання соціальних послуг та взаємодії з ОТГ.