Комунальна установа «Інклюзивно-ресурсний центр Жмеринської міської ради» функціонує менше року і на сьогодні є зразком облаштування та оснащення, є абсолютно доступним. Центр розташовано в просторому приміщенні з гарним ремонтом та устаткуванням. Зі слів директора Центру Лариси Рубанської тут працюють шість осіб, у тому числі: логопед, психолог, психореабілітолог, дефектолог. За свою складну і вкрай важливу працю вони отримують на руки в середньому по 5,5 тисяч гривень.
Детальніше: Наталя Заболотна: «Жмеринський ІРЦ має бути забезпечений транспортом для підвозу дітей»
На базі обласного комунального підприємства "Інформаційно-аналітичний центр з обслуговування установ соціального захисту населення" у Вінниці запрацював сучасний комп’ютерний клас.
Детальніше: Соціальні працівники Вінниччини отримали для навчань сучасний комп’ютерний клас
На Вінниччині приділяється велика увага умовам утримання клієнтів інтернатів. На покращення умов їх життя виділяються значні бюджетні кошти, до них прикута увага громадськості та влади. Разом з тим, попри значні зрушення в цій галузі завжди будуть об’єктивні проблеми. А значить, потрібно безперервно працювати над їх усуненням, чи хоча б пом’якшенням. Що й робить директор департаменту соціальної та молодіжної політики Вінницької облдержадміністрації Наталя Заболотна – і сама постійно цим переймається, і підлеглим не дає «спати».
Забезпечення осіб з інвалідністю технічними та іншими засобами реабілітації за кошти державного бюджету здійснюється згідно до Порядку забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації інвалідів, дітей-інвалідів та інших окремих категорій населення, переліку таких засобів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.2012 № 321.
Діти з інвалідністю та учасники АТО/ООС забезпечуються технічними та іншими засобами реабілітації першочергово.
Головним «винуватцем» неординарної для Тульчина події стала директор Центру соціального захисту соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями «Промінь надії» Наталя Воротнюк. Вона ж голова однойменної громадської батьківської організації та головний місцевий рушій прогресу в даній царині:
Забезпечення осіб з інвалідністю автомобілями здійснюється відповідно до Порядку забезпечення осіб з інвалідністю автомобілями, затвердженого постановою КМУ від 19.07.2006 року № 999 (далі – Порядок).
Підставою для постановки на облік осіб з інвалідністю для забезпечення автомобілями є заява, документи, зазначені у пункті 34 цього Порядку, та висновок обласної медико-соціальної експертної комісії (далі - відповідно облМСЕК,) про наявність в особи з інвалідністю медичних показань для забезпечення автомобілем і наявність або відсутність протипоказань до керування ним залежно від умов забезпечення автомобілем.
До заяви, яка подається до районного(міського) управління соціального захисту за місцем реєстрації додаються:
- копія довідки МСЕК про групу та причину інвалідності, а для дітей з інвалідністю копія медичного висновку;
- паспорт (для особи з інвалідністю, законного представника недієздатної особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю), який після перевірки паспортних даних, зазначених у заяві, повертається заявнику, та копія свідоцтва про народження (для дитини з інвалідністю);
- довідка про присвоєння ідентифікаційного номера особі з інвалідністю та члену сім'ї, якому передається право користування автомобілем, законному представнику недієздатної особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю (після перевірки даних, наведених в заяві, повертається заявнику);
- документ про реєстрацію місця проживання члена сім'ї, іншої особи, яким передається право користування автомобілем з документами підтверджуючими родинні зв’язки;
- для осіб з інвалідністю I, II і III групи з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, а також громадян, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, - копія посвідчення про належність до категорії 1 осіб, що постраждали внаслідок дії зазначених факторів, та медична довідка визначеного органами охорони здоров'я зразка щодо спроможності особи з інвалідністю керувати автомобілем (для осіб з інвалідністю I і II групи, які забезпечуються автомобілями безоплатно);
- для осіб з інвалідністю від загального захворювання або захворювання, отриманого під час проходження військової служби чи служби в органах внутрішніх справ, державної безпеки, інших військових формувань, з числа осіб, які брали безпосередню участь у бойових діях під час Великої Вітчизняної війни та війни з імперіалістичною Японією, - довідка, видана військкоматом, інші документи (копія партизанського квитка), що підтверджують таку участь (видається військкоматом на запит головного чи районного управління соціального захисту), або посвідчення інваліда війни;
- для осіб з інвалідністю внаслідок трудового каліцтва - копія акта про нещасний випадок на виробництві або акта розслідування професійного захворювання і довідка про перебування на обліку у Фонді соціального страхування;
- для недієздатних осіб - копія рішення суду про визнання особи з інвалідністю недієздатним та копія рішення про встановлення над ним опіки;
- для малолітніх і неповнолітніх дітей з інвалідністю, позбавлених батьківського піклування, - копія рішення суду про встановлення опіки та піклування.
На облік беруться і забезпечуються автомобілями особи з інвалідністю, які:
- не мають в особистому користуванні автомобільного транспортного засобу, зазначеного в абзаці четвертому статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" ( 2344-14 ) (крім причепів, напівпричепів), у тому числі придбаного за власні кошти або отриманого через головне управління соціального захисту або управління виконавчої дирекції, що перебував в експлуатації менш як 10 років (крім випадків, передбачених пунктом 8 цього Порядку);
- протягом семи років перед взяттям на облік і за час перебування на обліку не отримували автомобіль як благодійну допомогу або протягом цього часу не реєстрували придбаний автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж п'ять років.
Облік ведеться у розрізі 3-х черг:
Першочергова черга: особи з інвалідністю внаслідок війни, з числа учасників бойових дій в період Великої Вітчизняної війни та війни з Японією.
Позачергова черга: особи з інвалідністю внаслідок війни; постраждалі від наслідків Чорнобильської катастрофи 2 групи (за наявності медичних показань для забезпечення автомобілем) та 1 групи (не залежно від наявності медичних показань); особи з інвалідністю внаслідок війни по зору; колишні малолітні в’язні концтаборів, гетто та інших місць примусового тримання; сім’ї з двома і більше особами з інвалідністю; особи з інвалідністю з ампутацією обох ніг.
Загальна черга: особи з інвалідністю загального захворювання; особи з інвалідністю з дитинства; особи з інвалідністю постраждалі від наслідків Чорнобильської катастрофи 2 групи (не залежно від наявності медичних показань), 3 групи (за наявності медичних показань для забезпечення автомобілем); особи з числа військовослужбовців, які стали особами з інвалідністю під час проходження військової служби; особи з інвалідністю не виробничого характеру.
Як альтернатива зазначеному, за бажанням осіб з інвалідністю, Департамент соціальної та молодіжної політики може забезпечувати їх автомобілями, ввезеними в Україну і визнаними в установленому порядку гуманітарною допомогою, без права продажу, дарування, передачі ( в тому числі за довіреністю) іншій особі.
Відповідно до Закону України “Про гуманітарну допомогу” до автомобілів, які можливо визнати гуманітарною допомогою, відносяться легкові, які на момент ввезення на митну територію України були виготовлені не більше як вісім років тому, з об’ємом двигуна не більше як 1800 куб.см.
Після надходження на адресу Департаменту пропозиції від закордонного донора про наміри подарувати Департаменту автомобіль для подальшої передачі в користування особі з інвалідністю, що перебуває на обліку з копіями технічного паспорту автотранспорту та документу, який посвідчує особу дарувальника - Департаментом видається дозвіл на перетин кордону таким автомобілем.
Автомобіль має прибути на територію України з наступними документами: дарчий лист, оригінал свідоцтва про реєстрацію автомобіля, договір купівлі-продажу (за наявності), які підлягають офіційному перекладу, а переклади нотаріальному посвідченню. Оригінал дарчого листа має бути засвідчений в країні донора міжнародною печаткою (апостиль).
Після перетину кодону на протязі 10 днів автомобіль має пройти криміналістичну експертизу та експертизу на відповідність умовам УкрСЕПРО після чого ставиться на стоянку митниці та опломбовується.
Після постановки автомобіля на склад тимчасового зберігання Вінницької митниці, формується справа із документів на автомобіль та документів підтверджуючих право особи з інвалідністю бути забезпеченим таким автомобілем та направляється на розгляд робочої групи з питань гуманітарної допомоги при облдержадміністрації.
Автомобілі визнаються гуманітарною допомогою шляхом прийняття рішення робочою групою з питань гуманітарної допомоги при облдержадміністрації, на підставі якого видається розпорядження облдержадміністрації. Після опублікування розпорядження, Департамент має право на оформлення документів на розмитнення автомобіля та видачу його безпосередньо особі з інвалідністю.
Після 10 років користування зазначеними автомобілями, особа з інвалідністю має право переоформити його собі у власність, звернувшись попередньо за дозволом до управління з питань соцзахисту населення за місцем реєстрації.
Департамент соціальної та молодіжної політики облдержадміністрації інформує:
Про порядок направлення віруючих громадян на альтернативну (невійськову) службу замість строкової військової служби
1. Нормативно-правові акти
- Конституція України (ч. 4 статті 35);
- Закон України «Про альтернативну (невійськову) службу» від 12 грудня 1991 року №1975-XII (далі – Закон);
- Закон України «Про військовий обов’язок та військову службу» від 25 березня 1992 року №2232-XII;
- Положення про порядок проходження альтернативної (невійськової) служби, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження нормативно-правових актів щодо застосування Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу» від 10.11.1999 року № 2066 (далі – Положення).
2. Хто підлягає призову на строкову військову службу?
Відповідно до ч. 1 статті 15 Закону України «Про військовий обов’язок та військову службу» на строкову військову службу призиваються придатні для цього за станом здоров'я громадяни України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 27-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу. Такі особи називаються громадянами призовного віку.
3. Хто має право на альтернативну (невійськову) службу?
Громадяни України, які відповідають усім наступним вимогам:
- підлягають призову на строкову військову службу;
- мають релігійні переконання, які не дозволяють виконання військового обов'язку;
- належать до релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю, – як зареєстрованих, так і тих, що діють без реєстрації статуту (перелік таких організацій затверджений Постановою Кабміну від 10.11.1999 року № 2066);
- документально підтвердили істинність своїх переконань (довідка релігійної організації, наявність релігійної освіти чи певного духовного сану, інші документи);
- щодо яких відповідною комісією місцевої державної адміністрації прийнято рішення про направлення на альтернативну (невійськову) службу замість проходження строкової військової служби.
4. Який порядок направлення на альтернативну (невійськову) службу?
Етап 1. Особа призовного віку, яка бажає проходити альтернативну (невійськову) службу, подає до структурного підрозділу місцевої державної адміністрації (далі – підрозділ) письмову заяву.
Пропонуємо Вам зразок такої заяви:
До заяви (також розміщена нижче) додаються документи, що підтверджують істинність релігійних переконань призовника, копія документа про освіту, довідка про склад сім'ї та довідка з місця роботи або навчання (пункт 5 Положення). Така заява розглядається на засіданні підрозділу протягом календарного місяця (стаття 11 Закону).
Етап 2. Громадянин, щодо якого місцева держадміністрація прийняла позитивне рішення про направлення на альтернативну (невійськову) службу, повинен звернутися протягом п'яти календарних днів до військового комісаріату, в якому він перебуває на військовому обліку (пункт 16 Положення).
Етап 3. Призовник на загальних засадах має пройти призовну комісію, яка вирішує питання про його придатність до військової служби. У разі прийняття нею рішення щодо призову віруючої особи на строкову військову службу військовий комісаріат протягом п’яти календарних днів повідомляє відповідний структурний підрозділ місцевої держадміністрації про рішення призовної комісії.
Етап 4. Громадянин, який визнаний призовною комісією придатним до військової служби, протягом п’яти календарних днів після проходження призовної комісії повинен звернутися до відповідного структурного підрозділу місцевої державної адміністрації. Адже на альтернативну службу направляються лише ті громадяни, які підлягають призову на строкову військову службу (стаття 12 Закону, пункт 17 Положення). Тобто визнання непридатним до військової служби звільняє також і від необхідності проходити альтернативну (невійськову) службу.
Етап 5. Протягом періоду проведення призову на строкову військову службу з урахуванням рішення призовної комісії підрозділ місцевої державної адміністрації приймає рішення про конкретне місце проходження віруючим громадянином альтернативної служби. На підставі рішення цього підрозділу громадянину видається направлення для проходження альтернативної служби встановленої форми (пункт 18 Положення).
5. Протягом якого строку призовник повинен подати заяву про направлення на альтернативну (невійськову) службу?
Щоб скористатися конституційним правом заміни військового обов’язку альтернативною (невійськовою) службою призовник після взяття на військовий облік, але не пізніше ніж за 2 місяці до початку встановленого законодавством періоду проведення призову на строкову військову службу, має звернутися з відповідною заявою до структурного підрозділу місцевої держадміністрації (стаття 9 Закону).
Частиною шостою статті 15 Закону України «Про військовий обов’язок та військову службу» визначено, що строки проведення призову громадян України на строкову військову службу на наступний рік визначаються Указом Президента України, який публікується в засобах масової інформації не пізніше як за місяць до закінчення поточного року.
Тобто крайній термін завершується за два місяці до дати початку призову громадян на строкову військову службу, яка щороку визначається в Указі Президента України.
6. Особливості направлення на альтернативну службу під час чергового призову.
Час початку призову важливий для того, щоб віруючі з відповідними релігійними переконаннями могли завчасно подати заяву про бажання проходити альтернативну (невійськову) службу. Відповідно, в Указах Президента України встановлюється, що черговий призов громадян на строкову військову службу проводиться навесні та восени.
Варто звернути увагу на те, що відповідно до пункту 6 Положення про порядок проходження альтернативної (невійськової) служби, затвердженого Постановою Кабміну від 10.11.1999 року №2066, у разі порушення громадянином установленого строку подання заяви у ній мають бути зазначені причини її несвоєчасного подання.
7. Який строк проходження альтернативної (невійськової) служби?
Відповідно до статті 6 Закону строк альтернативної служби у півтори рази перевищує строк проходження військової служби. Загальні строки військової служби встановлені у статті 23 Закону України «Про військовий обов’язок та військову службу».
Таким чином, загальний строк проходження альтернативної служби становить 27 місяців. Водночас, для осіб з вищою освітою (спеціаліст, магістр) цей строк становить 18 місяців.
8. Де має проходити альтернативна (невійськова) служба?
Віруючі громадяни проходять альтернативну службу на підприємствах, в установах, організаціях, що перебувають у державній, комунальній власності, діяльність яких у першу чергу пов’язана із соціальним захистом населення, охороною здоров’я, захистом довкілля, будівництвом, житлово-комунальним та сільським господарством (стаття 5 Закону). У будь-якому випадку така служба не повинна бути пов’язана з використанням зброї, носінням військової форми та виконанням наказів військових.
-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Директору Департаменту
соціальної та молодіжної
політики облдержадміністрації
Заболотній Н.М.
________________________________,
(прізвище, ім’я, по батькові в родовому відмінку)
який проживає за адресою:___________
__________________________________
Тел.: _____________________________
ЗАЯВА
Про заміну військової строкової служби
альтернативною (невійськовою) службою
у зв’язку з релігійними переконаннями
На підставі ч. 4 статті 35 Конституції України та Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу» звертаюся до Вас із заявою про заміну військової строкової служби альтернативною (невійськовою) службою у зв’язку з моїми релігійними переконаннями, які унеможливлюють виконання військового обов’язку.
З «__» ___________ року я перебуваю на обліку військовозобов’язаних за місцем проживання. Копія військового квитка додається.
Водночас, з _______ року я є членом релігійної громади «____________ __________________________________________________», яка зареєстрована відповідно до законодавства України від «__» _________ року, та прийняв водне хрещення ________ року, що підтверджується відповідною довідкою (додається).
За своїм віровченням та зареєстрованим статутом релігійна громада, до якої я належу, відноситься до ____________________________________.
(найменування віровчення, яке не допускає користування зброєю, відповідно до Постанови КМУ від 10 листопада 1999 року №2066)
Віровчення релігійної громади закликає не використовувати зброю проти інших людей та не бути співучасником вбивства людей, що унеможливлює мною виконання військового обов’язку.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10 листопада 1999 року №2066 за своїм віровченням релігійна громада, до якої я належу, знаходяться у «Переліку релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю».
Враховуючи викладене, керуючись ч. 4 статті 35 Конституції України та ч. 1 статті 9 Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу»,
ПРОШУ:
1. Звільнити мене від проходження строкової військової служби та вирішити питання про направлення на альтернативну (невійськову) службу.
2. Про дату розгляду заяви відповідним структурним підрозділом прошу повідомити мене, в установленому законодавством порядку, у тому числі телефонним зв’язком.
Додатки:
- Копія військового квитка;
- Копія документа про освіту;
- Копія паспорта і коду;
- Довідка про склад сім’ї;
- Довідка з місця роботи або навчання;
- Довідка з релігійної громади.
З повагою,
________________ _______________________ _________________
(дата) (підпис) (П.І.Б.)
Сторінка 70 із 70