Як відомо, найскладніша реформа в Україні наразі відбувається саме в медицині. А в Вінницькій області питаннями охорони здоров’я опікується заступник голови обласної державної адміністрації Наталя Заболотна.

Про підготовку лікарень Вінниччини до нової моделі фінансування (за контрактом з Національною службою здоров'я України), яка стартує з першого квітня 2020 року, йшла мова на нараді за участю заступника Міністра охорони здоров’я України Дмитра Коваля,  директора Центрального міжрегіонального департаменту НСЗУ Володимира Пляцека, Наталі Заболотної, головних лікарів і власників лікарень (районні ради). На прес-брифінгу для журналістів Наталя Заболотна зокрема заявила:

«З першого квітня всі медичні заклади переходять на нові умови фінансування за контрактами з НСЗУ. За останніми даними сайту НСЗУ, які постійно оновлюються, лікарні Вінниччини на 94,21 % готові до роботи з НСЗУ. Відтак, це п’ята рейтингова позиція в Україні (серед 25 регіонів). На Вінниччині рівень автономізації та комп’ютеризації всіх спеціалізованих закладів становить відповідно 100% та 84,94%. Із 66 лікарень, які мають заключити угоди з НЗСУ, станом на сьогодні подано заяви від 60 закладів. Решта ще має можливість це зробити...

Ключова відмінність нового підходу у тому, що кошти спрямовуються на лікування пацієнтів, а не на утримання лікарень. Головна місія реформи – підвищення якості послуг та забезпечення принципу «гроші ходять за пацієнтом».

Журналістів, звісно, в першу чергу цікавила долю п’яти обласних закладів, які не можуть фінансуватися НСЗУ, і при цьому обласна рада на останній сесії відмовилася їх ліквідувати. Заступник Міністра охорони здоров’я України Дмитро Коваль пояснив, чому держава не може підтримувати існування таких закладів за кошт платників податків:

«В Україні – найбільша в Європі щільність лікарень на кількість населення (читай, в бюджеті на всіх не вистачає коштів, - примітка автора). Наприклад, є заклади, які за рік приймають по 15-20 пологів. Яка якість цих пологів? Яка кількість ускладнень?... Якість такої медичної допомоги не відповідає належному рівню. А нова модель фінансування дає можливість пацієнтам отримати доступ саме до якісної медичної допомоги, яка буде належним чином профінансована. Кошти повинні не розмазуватися рівномірно-недостатньо по всій країні, а концентруватися на тих закладах, які надають якісну допомогу реальним людям... Реформування галузі охорони здоров’я в жодній країні не відбувалося легко і швидко. Це завжди складний процес. Але нас тішить те, що керівництво кожного регіону докладає всіх зусиль, аби ця трансформація відбулась якомога безболісніше не лише для пацієнтів, а й для медиків».

В свою чергу Наталя Заболотна, підтримавши заступника міністра, при цьому пояснила, що влада готова шукати компроміси, наприклад зміну профілю закладів на більш запитуваний в суспільстві, наприклад на паліативну допомогу (опіка над безнадійно хворими та немічними людьми):

«На жаль, ці 5 закладів не мають достатньої кількості профільних клієнтів. Самі подумайте, там по 12 – 20 пацієнтів в рік. При цьому їх фінансування обходиться платникам податків в понад 36 мільйонів гривень на рік. Історично так склалося, що ці заклади є, колись вони були потрібні, але зараз фактично це вже не санаторії. В деяких з них досі пічне опалення! Як там можна оздоровлювати тих же хворих на туберкульоз?  При тому що в області є гарний сучасний профільний заклад, де надають якісну допомогу. Я вже мовчу про те, що лікарі не можуть мати досвід без пацієнтів.

Якщо ці заклади не закриються, їх доведеться утримувати за рахунок обласного бюджету, для якого 36 мільйонів гривень на рік – значна сума. До того ж ці кошти можна використати набагато раціональніше для користі і хворих, і подальшого працевлаштування звільнених працівників. До того ж я особисто готова розглядати варіанти перепрофілізації. Наприклад, Вінниччина потребує розвитку паліативної допомоги.

Але остаточного рішення на даний момент ще немає. Ми будемо шукати оптимальний варіант, обговорювати і розглядати його з усіма зацікавленими, в тому числі, звісно, з депутатами обласної ради».

Зрозуміло, що реформи відбуваються заради економнішого й більш раціонального використання коштів платників податків. А тому вони неминуче залишають після себе ображених. В той же час загалом для суспільства і країни в цілому (в першу чергу для наших дітей) реформи є неминучим й корисним поступом вперед.

Володимир Данильчук